Доброго дня! Розумію, як Вам важливе вказане питання. Однак, воно відноситься насамперед не до юридичної сфери, а сфери шкільних відносин. Якщо роглядати вказану проблему як суто юридичну, - то я б Вам порадив звернутись до місцевого відділення полції у відділ ювенальної превенції, оскільки мова йде про правопорушення серед неповнолітніх, а саме ця служба займається профілактикою у подібних ситуаціях. Але таке звернення ще більше погіршить Ваші стосунки з адміністрацією навчального закладу, що може вплинути на їх ставлення і до Вашої доньки. Мої поради: 1) Спробуйте навести контакт з класним керівником. Зацікавте її більше уваги приділяти вказаній проблемі і дітям, які втягнуті в конфлікт. При бажанні класний керівник зможе знайти позитив у бідь-якій дитині. А он добути таке бажання - Ваша задача. Це напевне самий вірний шлях. 2)  Якщо конфліктна ситуація між дітьми зберігається - спробуйте поспілкуватись з їх батьками, обов'язкового в максимально м'якій формі; 3) Спробуйте звернутися за допомогою до шкільного психолога, якщо такий є;  

На все ДОБРЕ!

Якщо з урахуванням будівництва, технічно можливо забезпечити проїзд, за сервітут можна поборотись.

Доброго ранку! Якщо в'їзд до Вашого гаража здійснювався з проїзжої частини, а тепер її перекривають - можна спробувати відстоювати Ваші права в суді. Якщо Ви зробили заїзд не з вулиці а з земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності, максимум на що можна розраховувати - встановлення в судовому порядку сервітуту (право користування цією ділянкою для проїзду).

Доброго дня! Порядок отримання дозволів на придбання та зберігання і носіння вогнепальної зброї на даний час встановлюється інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року (далі – Інструкція). Набуття права на вогнепальну зброю здійснюється в два етапи: отримання дозволу на придбання і отримання дозволу на носіння і зберігання зброї.

Для отримання дозволу на придбання вогнепальної зброї, відповідно до пункту 12.2 Інструкції, необхідно подати до дозвільної системи органів внутрішніх справ відповідну заяву. До заяви подаються наступні документи: медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи; довідка про вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження з нею; платіжний документ про сплату відповідних платних послуг та копії сторінок паспорту 1, 2 та 11.При цьому, до надання дозволу на придбання зброї перевіряєтьс я наявність судимостей та поведінка особи за місцем проживання. Крім того, для оформлення документів потрібні чотири фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника зброї.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та практику надання дозволів на придбання зброї, для отримання вказаного дозволу доцільно діяти в наступному порядку. Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного районного відділу внутрішніх справ та замовити довідку про відсутність судимості. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна довідка. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником. Отримати в наркологічному диспансері сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, а в психоневрологічному диспансері – медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів.

Після цього в лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см. Укласти в будь-якій страховій компанії договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї. Придбати металевий ящик або сейф, які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог Інструкції, кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора міліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам Інструкції, збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання. За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний рапорт, який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину. Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну квитанцію. З`явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї. Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з`явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання. Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункту 12.5 Інструкції, необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються фотокартки, дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї, платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи та копія договору страхування цивільної відповідальності.

Доброго дня! Дякую за гарний відзив! Будемо сподіватись, що у Вас все буде добре! У будь-якому випадку - пишіть.

Доброго дня! Питання має договірний характер. Якщо Ви зможете про це домовитись з відповідним органом - Вам зарахують таке відпрацювання.

Доброго дня! Посада на підприємстві може бути ліквідована в процесі скорочення чисельності  чи скорочення  штату. Це різні юридичні поняття. Скорочення   чисельності   передбачає   звільнення  працівників,  натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад,  спеціальностей, професій тощо. При цьому
одночасно  можуть вводитися інші посади,  спеціальності,  професії тощо,  в  результаті  чого  кількість  працівників   може   і   не  зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися. При  змінах  в  організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися  такого  порядку: 1. Якщо  на  підприємстві  створена   первинна   профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22  Закону  України  "Про  професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ). У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин  економічного,
технологічного,  структурного  чи  аналогічного  характеру  або  у зв'язку з  ліквідацією,  реорганізацією,  зміною  форми  власності підприємства,  установи,  організації,  він  повинен завчасно,  не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів,  включаючи
інформацію про причини наступних звільнень,  кількість і категорії працівників,  яких  це  може  стосуватися,  про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо  запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або  пом'якшення  несприятливих  наслідків  будь-яких   вільнень.
Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів,
пов'язаних з вивільненням працівників,  які  є  обов'язковими  для розгляду.   У  випадку  коли  на  підприємстві  немає  профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником  від трудового  колективу;  слід  отримати  згоду  від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового  представника)
на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 Кодексу  (  322-08  ),  щодо  кожного  працівника,  крім випадків,  коли  така  згода не вимагається.  Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в  порядку,  передбаченому статтею 43 Кодексу ( 322-08 );
     2) Видати відповідний наказ про внесення змін  в  організацію виробництва  і  праці,  в  якому  розкривається  зміст  цих  змін, утворюються комісії з  проведення  ліквідації  або  реорганізації, яким  доручається  здійснити  заходи,  пов'язані з ліквідацією або реорганізацією підприємства;    3) Скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис; 4) Видати  наказ,  яким  уповноважити відділ кадрів або інший відділ підприємства,  на який покладено здійснення функції відділу кадрів (далі - відділ кадрів), провести необхідні заходи в зв'язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за  два  місяці  до  їх проведення),  включаючи  ознайомлення  працівників  з  наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення  (Відділ кадрів  повинен  підготувати  письмове  повідомлення  про  можливе звільнення  працівників  та  за  два   місяці   до   запланованого вивільнення персонально (під розпис) ознайомити кожного працівника
з наказом про внесення змін в організацію виробництва і  праці  та вручити   письмове   повідомлення.   Одночасно   з   попередженням пропонується працівникові іншу роботу на тому  ж  підприємстві,  в установі, організації. Протягом двох місяців від дати попередження від працівників,  істотні умови  праці  яких  зміняться,  доцільно отримати  письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або відмову від цього). При цьому  слід  зазначити,  що  розірвання   власником   або уповноваженим   ним   органом  трудового  договору  з  працівником відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу  (  322-08  )  передбачає
дотримання певних гарантій для працівника. Так, за   загальним  правилом  встановленим  частиною  першою
статті  49-2  Кодексу  (  322-08  )   про   наступне   вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення:  скасувати раніше дану згоду на продовження роботи, скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи.  Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження. Водночас, якщо  сам  працівник  виявить  бажання  звільнитись раніше,  ніж  закінчиться  зазначений   строк   попередження   про звільнення,  власник повинен провести звільнення у строк, про який просить  працівник.  При  цьому  працівник  може  подати  заяву  з відповідним  проханням  власнику  або  уповноваженому  ним  органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити  дату,  з якої  він бажає бути звільненим.  У трудовій книжці робиться запис про звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу ( 322-08 ).

Працівники, яких  попереджено  про  наступне  вивільнення,  і посади  яких  відсутні  у  новому  штатному  розписі,  продовжують працювати ще не менше двох місяців і  отримують  заробітну  плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий  договір  продовжується.  Статтею  94  Кодексу ( 322-08 ) передбачено,  що заробітна плата - це  винагорода,  обчислена,  як правило,  у  грошовому  виразі,  яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Частиною другою статті 49-2 Кодексу ( 322-08  )  передбачено,
що  при  вивільненні  працівників  у  випадках  змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Власник або    уповноважений   ним   орган   при   вивільнені працівників у випадках змін  в  організації  виробництва  і  праці повинен  дотримуватися  вимог  статті 42 Кодексу ( 322-08 ),  якою встановлено,  що при скороченні чисельності чи штату працівників у
зв'язку  із  змінами  в  організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних   умовах   продуктивності   праці  і  кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;   2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам  з  тривалим  безперервним  стажем  роботи  на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій,  інвалідам війни та особам, на яких поширюється  чинність  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 );   6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам,   які   дістали   на  цьому  підприємстві,  в установі,   організації   трудове    каліцтво    або    професійне захворювання; 8) особам  з   числа   депортованих   з   України,   протягом п'яти років  з  часу  повернення  на  постійне місце проживання до
України;     9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та  осіб,   які   проходили   альтернативну   (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в  залишенні  на  роботі  може  надаватися  й  іншим категоріям  працівників,  якщо   це   передбачено   законодавством
України.

У разі  звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу ( 322-08 )  діють  обмеження  щодо  звільнення  окремих  категорій працівників, встановлені статтями 184, 186-1 Кодексу ( 322-08 ), а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести   років  -  у  випадках,  передбачених  частиною  другою
статті 179 Кодексу) ( 322-08 ),  одиноких  матерів  при  наявності дитини  віком  до  14  років  або дитини-інваліда);  батьків,  які виховують  дітей  без  матері  (в  тому  числі  в  разі  тривалого перебування  матері  в  лікувальному  закладі),  а  також опікунів (піклувальників), прийомних батьків.

Доброго дня! Вважаю, що звільнити Вас можуть. Гроші можуть спробувати повернути через суд. Пертспективи такого повернення, при доброму юридичному захисті, слабкі.

Доброго дня! У відповіді на попереднє питання, я написав якими нормативними актами визначається особливий період. Виходячи з цих визначень, особисто я вважаю, що особливий період на даний час відсутній. Однак, виходячи з певної невизначеності у термінах і відсутності акту який би вказував на те, що особливий період припинено, вказаний висновок є певною мірою спірним і Ви маєте підстави з ним не погоджуватись. Як то кажуть - "два юристи - три думки" Відповідно спір підлягає вирішенню в суді.