Доброго дня!

Відповідно до абз.10 п.7 Постанови КМУ № 848  Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n312 Житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому – четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення (доходи відсутні, або менше від мінімальної заробітної плати та не сплачувался ЄСВ протягом трьох місяців), і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 Положення). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Отже, у такому випадку, Вам може бути відмовлено у призначенні субсидії.

Доброго дня!

               Відповідно до Листа Міністерства юстиції 30.01.2009 N Н-35267-18 «Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3526323-09 вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких   актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

               Отже, закон України має вищу юридичну силу та підзаконні нормативно-правові акти (наказ) не повинні суперечити йому. 

Доброго дня! Відповім коротко - ні це не так. Для кримінальної відповідальності існує інша процедура.

Доброго дня!

Відповідно до ст.103 КЗпП про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу. Тобто у разі не згоди працівника роботодавець може розірвати з ним трудові відносини.

У ст. 96 КЗпП передбачено, що посадові оклади працівникам установлює власник  або уповноважений  ним  орган  відповідно  до  посади  і  кваліфікації працівника.

Відповідно до ч.6 ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Отже, при зміні умов оплати праці Вас повинні повідомити не пізніш як за два місяці до їх запровадження. Посадовий оклад встановлюється відповідно до посади і кваліфікації, але не може бути меншим за прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У разі ж якщо ж у Вашому випадку ці умови були порушені роботодавцем Ви можете звернутися за захистом порушених прав до територіального відділення Державної служби з питань праці або суду.

Доброго дня! На сьогоднішній день законодавство Україні не містить чіткого визначення поняття «режимний об?єкт» .           Відповідно до Наказу УДО України «Про затвердження Порядку забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-11) режимна територія – місця постійного та тимчасового перебування посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, на якій встановлюється та підтримується відповідний режим.

               Режимним слід вважати об?єкт на якому встановлюється та підтримується відповідний режим та на якому згідно з законодавством забезпечуються охоронні заходи. Перелік таких об’єктів визначено у Постанові КМУ №615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/615-93-%D0%BF). Очевидно, що вказаний перелік не є виключним і існують інші нормативні акти з обмеженим доступом. 

Доброго дня!

У п. 3 Рішення КСУ від 17 липня 2018 року 
№ 6-р/2018( http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18) зазначено, що ст.. 53 і 60 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n524) слід застосовувати у такій редакції

3.1. "Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".

3.2. "Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".

Отже, враховуючи рішення КСУ для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника та інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені законодавством України.

Доброго дня!

Це питання регулюється положеннями ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 зокрема ст.12 цього ЗУ передбачає, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військова частина, у разі відсутності службового житла, зобов’язана орендувати його для військовослужбовців, а також членів їхніх сімей або за їхнім бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення. Крім того, у разі відсутності службового житлового приміщення, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, можуть розміщуватися безплатно у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 ст. 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Згідно з абз.2 п. 2 ст. 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Отже, військовослужбовцям надається щорічна основна відпустка без врахування часу необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець, святкові та неробочі дні не враховуються. Вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України оплачується військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів.

Доброго дня! Так, Ви маєте на це право. Однак раджу акцентувати увагу на те, що Ви здійснюєте не відеознімання особи, а фіксацію протиправних дій. Згідно ст. 55 Конституції України «…Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань…» При цьому жодний нормативний акт не містить заборону відео фіксування в приміщенні військомату, якщо це не обмежує особистих прав інших осіб, як то визначено в ст.307 ЦК України. Однак, посадовці ВК насамперед є посадовцями і їх дії пов'язані з виконанням посадових обов'язків не підпадають під ст.307 ЦК України.

Доброго дня! Раджу звернутися за правовою допомогою до професійного адвоката. Без вивчення матеріалів справи предметну пораду у Ваші ситуації давати не можна.