Доброго дня! Статтею 154 Кодексу України про адміністративні право порушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 передбачена адміністративна відповідальність за подібні діяння. Так, Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях -  тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо вказані дії пов'язані із жорстоким поводженням з тваринами, може настати кримінальна відповідальність, передбачена ст.299 КК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій -  караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.  2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, -  караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.  3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

З вказаного приводу потрібно звертатись до органів Національної поліції.

Доброго дня! Я розумію вказане Вами положення договору так, що договір буде автомативно пролонгований якщо про його розірвання не буде письмо заявлено, або заявлено в термін, що буде меншим ніж місяць до дати завершення його чинності. Тобто заявити можна в будь-який час, але не пізніше ніж місяць до дати завершення чинності договору, визначеної в тексті договору.

Доброго ранку! Він може написати заяву, яку потрібно засвідчити підписом і печаткою командира військової частини. Однак, перед цим раджу підійти до реєстраційного відділу і погодити з його адміністрацією текст заяви.

Доброго дня! Все залежить від того, якого числа рішення про розірвання шлюбу вступило в силу. Точніше, чи сплили 10 місяців від вступу судового рішення в силу до моменту народження дитини. Ви пишете фразу "рішення видали 18.10.18, однак Вам потрібно дізнатись коли рішення вступило в законну силу. Ваше питання регулюється ст.122 Сімейного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14.  Якщо пройшло менше 10 місяців між вказаними датами - Ваша дружина разом х її колишнім чоловіком можуть право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо пройшло більше 10 місяців - при реєстрації народження дитини Ви можете разом, відповідно ст.125 СК, подати заяву про реєстрацію Вас батьками дитини. 

Заочне рішення можна не тільки оскаржити, а й переглянути тим самим судом, який його виносив.

Доброго дня! Вказані дії абсолютно незаконні! Звертайтесь у поліцію та до органу місцевої влади.

Доброго дня! Рекомендую звернутися до юриста. Тільки вивчивши матеріали кредитного договору та судового рішення можна щось предметно Вам порадити. Якщо рішення суду було заочним, - його можна оскаржити.

Доброго дня! За попередній період записи розмов не одержати не можна, оскільки всі розмови в мережі не записуються.  Можна одержати інформацію про з'єднання між абонентами, що відбувались раніше. Однак законним це буде виключно за рішенням суду.

Доброго дня! В разі заявлення колишнім чоловіком до Вас позову про розподіл майна, Вам потрібно буде доводити в суді факт фінансування квартири за особисті кошли і поза шлюбом. Для цього потрібно насамперед підготувати відзив на позов та надати суду фінансові документи, які будуть підтверджувати Вашу позицію. Це досить реально. В разі необхідності, наш офіс може надати Вам допомогу у підготовці таких документів, в т.ч. і на відстані.

Доброго дня! Фізична особа може бути оголошена судом померлою якщо: в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців; за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (це може бути, наприклад, землетрус у місці проживання фізичної особи, загибель повітряного судна, членом екіпажу або пасажиром якого була особа, тощо). Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Так, відповідно до статті 246 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи померлою подається до суду: за місцем проживання заявника, за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, за місцезнаходженням її майна.      У заяві про визнання фізичної особи померлою повинно бути зазначено, зокрема, для якої мети необхідно заявникові визнати померлою особу. Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р.  «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди повинні звертати увагу, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у Цивільному кодексі України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він  пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.  Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, -  до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому  нотаріусу  для вжиття заходів з охорони спадкового майна.  За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. 

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника” від 07.02.2017 № 1836-УІІІ врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію. Зокрема, внесено такі зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”.   Право на соціальну допомогу на дітей померлого годувальника (у тому числі народжені до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для інвалідів III групи, має мати (батько), яка (який) не одержує допомогу на дітей одиноким матерям, що призначається відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі: 150 відсотків - на трьох і більше дітей померлого годувальника;  120 відсотків - на двох дітей померлого годувальника; 100 відсотків - на одну дитину померлого годувальника.

Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:  заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 21.04.2015 №441, при пред’явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22.07.2003 № 204 (зі змінами), (при необхідності); копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною); копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання (при необхідності); довідка про склад сім’ї, виданої уповноваженим органом за місцем постійного проживання особи, в тому числі органом місцевого самоврядування (при необхідності).

Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються: свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається соціальна допомога; документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога, та померлого годувальника (якщо особа, яка звернулась із заявою, має такі документи); копії документів, що засвідчують родинні зв’язки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що діти навчаються за денною формою навчання (при необхідності).

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно  до  статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу  сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким  матерям  мають  одинокі  матері  (які  не  перебувають у шлюбі),  одинокі  усиновлювачі,  якщо  у  свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами   іноземної   держави,   за   умови  його  легалізації  в установленому  законодавством  порядку  (рішенні  про  усиновлення дитини)  відсутній  запис  про батька (матір) або запис про батька (матір)   проведено  в  установленому  порядку  органом  державної реєстрації  актів  цивільного  стану  за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на  допомогу  на  дітей  одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей  у  разі  смерті  одного  з  батьків,  які  не одержують  на  них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.       

Допомога   на   дітей   одиноким   матерям,  одиноким усиновлювачам,  матерям  (батькам) у разі смерті одного з батьків, які  мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою   у   загальноосвітніх,   професійно-технічних   та   вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років),   надається   у  розмірі,  що  дорівнює  різниці  між  100 відсотками  прожиткового  мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців.