Доброго дня!

Відповідно до абзацу 2 пункту 180 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка;

додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я;

інші додаткові відпустки, передбачені законом;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творчі відпустки …

Також, відповідно до пункту 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page2) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Також, раджу Вам ознайомитись з Указом Президента України «Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців», де в Розділі «Відпустки» прописані положення щодо надання відпусток окремим категоріям військовослужбовців.

Отже, відповідно до наведених норм Вам повинні надати додаткову відпустку у зв’язку з навчанням, не зважаючи на те що основну відпустку Ви вже використали.

Подайте з цього приводу обґрунтований рапорт.

Доброго дня.

Ми не можемовідповісти на ваше питання так, як ми не знаємо яка у Вас освіта. Відповідно до того, що вчителем фізичного виховання за виробничою необхідністю може бути будь-яка особа з педагогічною освітою. Тому, будь ласка, конкретизуйте своє питання.

Доброго дня.

Відповідно до пункту е, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/page3) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, до досягнення 55 років, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років 6 місяців.

Отже, якщо Ваш стаж роботи в період до 1 січня 2016 року складав не менше 25 років 6 місяців, то можете вийти на пенсію за вислугою років.

Зверніть увагу, що особи, які на момент набрання чинності пенсійної реформи матимуть необхідний стаж для виходу на пенсію за вислугою років, можуть скористатися нею. Крім того, відповідним правом можна скористатися і пізніше, – через 3 або 5 років, роз’яснив заступник Голови правління Пенсійного фонду України Машкін Владислав Геннадійович.

Доброго дня.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/parao185#o185) пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства

     Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

     У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

Отже, якщо відповідно до даної норми Ви маєте право на пенсію за віком як матері дитини-інваліда з дитинства, то для призначення пенсії Вам потрібно звернутись до територіального органу управління Пенсійного фонду України. Там Вас проінформують, які саме документи Ви повинні надати та яка процедура оформлення пенсії за віком матері дитини-інваліда з дитинства.

Доброго дня!

Порядок подання декларацій та коло суб’єктів, на яких поширюється даний обов’язок зазначається в Законі України «Про запобігання корупції» (Розділ VII). Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran24#n24) дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників) …

Отже, подавати декларацію працівникам охорони здоров’я не потрібно, окрім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня. Тільки зазначені керівники повинні щорічно подавати декларацію.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 10.4 розділу X Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09/paran798#n798) за рішенням атестаційної комісії обласного військового комісаріату відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на підставах, визначених статтею 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page2) відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

Отже, законом передбачено надання відстрочки за сімейними обставинами від призову на військову службу осіб офіцерського складу, які мають непрацездатних батьків, якщо буде законно встановлено непрацездатність зазначених осіб. Повторно зазначу, що відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається за рішенням атестаційної комісії обласного військового комісаріату.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01) для   догляду за хворим членом сім'ї листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім'ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд.

Отже, листок непрацездатності, який і підтверджує перебування особи на догляді за дитиною, видається одній працюючій особі, яка фактично здійснювала або здійснює нагляд. Тобто, даний листок видається Вам, як особі, яка доглядає за дитиною.

Законодавством НЕ передбачено норму, в якій є обов’язок додатково надавати документи від іншого члена сім'ї про знаходження його (її) в цей період. Ви маєте право на пояснення від підприємства щодо даних дій, де вони повинні вказати нормативно-правові акти, на які посилається підприємство під час вимагання даного документу.

Доброго дня.

Відповідно статті 5 Закону України «Про вище освіту» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Отже, зараз отриманий диплом спеціаліста прирівнюється до диплому магістра. Тобто на дипломах все одно писатиме “спеціаліст”, але студенти автоматично вважатимуться магістрами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про вищу освіту"(http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page4) громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше.

Але відповідно до Постанови «Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF) цей Порядок визначає процедуру відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців з числа громадян України, які навчалися за державним або регіональним замовленням у вищих навчальних закладах  не завершили навчання за відповідним ступенем вищої освіти і бажають повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних (комунальних) вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти.

Відповідно п.3 цієї ж Постанови (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF)  у разі наявності за результатами вступних випробувань відповідно до законодавства підстав для зарахування особи для повторного здобуття вищої освіти за певним ступенем за державним або регіональним замовленням керівник відповідного вищого навчального закладу видає наказ про її зарахування до числа здобувачів вищої освіти та встановлює строк відшкодування такою особою коштів не пізніше 10 робочих днів з дня початку відповідного навчального року.

Отже, якщо ви бажаєте вступити на державну форму навчання в інший університет, то ви можете це зробити повернувши кошти за навчання попередньому університету.

Добрий день.

Відповідно до пункту б частини 2 статті 22 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page) до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 34 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page)   встановлено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Тобто громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства мають право орендувати земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби. Це право громадян може бути реалізоване за рахунок земель, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page) зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування.

Тобто, якщо земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель, земель для товарного сільськогосподарського виробництва та не є паєм, то змінити цільове призначення в межах однієї категорії землі цілком можливо.

Процедуру зміни цільового призначення земель державної та комунальної власності можна поділити на такі етапи:

1. Надання дозволу на розробку Проекту землеустрою уповноваженим органом. Зміна цільового призначення провадиться органами, які затверджують проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність або у користування, передбачені у ст. 122 Земельного Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4);

2. Розробка Проекту землеустрою та його погодження в порядку, передбаченому у ст. 186-1 Земельного Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page8);

3. Державна експертиза Проекту землеустрою у випадках, передбачених у ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1808-15);

4. Внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру;

5. Затвердження Проекту землеустрою та зміна цільового призначення земельної ділянки. Проводиться органами, передбаченими у , передбачені у ст. 122 Земельного Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4);

6. Внесення змін до договору оренди (у разі необхідності якщо відбувається зміна цільового призначення орендованої ділянки) та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доброго дня!

Відповідно до статті 33 Конституції України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80) кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадянам України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі
запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Отже, у разі якщо щодо Вас не встановленні обмеження, зазначені у статті 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадянам України», Ви маєте право на виїзд з України, в тому числі і в Росію.