Доброго дня!

Якщо Ви маєте на увазі військову службу за контрактом, то в такому випадку раджу Вам ознайомитись з пунктами 34-37 Розділу 2 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008/paran53#n53), в якому чітко прописані особливості припинення (розірвання) контракту.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93) установам і закладам освіти надано право  вирішувати  такі питання в галузі організації та оплати праці:

затверджувати структуру  й  штати,   встановлювати   посадові оклади  й  ставки  заробітної  плати  згідно  з  розрядами  Єдиної тарифної сітки,  визначеними  цією   Інструкцією,  без  дотримання середніх   окладів  і  без  урахування  співвідношень  чисельності керівників і  спеціалістів  у  межах  утвореного  в  установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці) …

Отже, в даному випадку керівник Вашої установи має право самостійно вирішувати Ваше питання посилаючись на Інструкцію, а також враховуючи фонд оплати праці працівникам установи.

Доброго дня!

Інформація, яка міститься у загальнодоступних джерелах говорить про те, що журналісти (штатні та позаштатні) мають право на отримання дозволу на носіння та використання засобів активної самооборони, зокрема травматичної зброї.

Дане питання врегульовує Наказ МВС УКРАЇНИ N379ДСК від 13.06.2000 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00). Однак, інформація яка міститься в цьому Наказі відноситься до інформації з обмеженим доступом, зокрема до службової інформації. У зв’язку з цим, текст цього наказу відсутній у вільному доступі.

Отримання доступу до службової інформації, якій присвоюється гриф для службового користування, регулюється ЗУ «Про доступ до публічної інформації» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17/print1493104501453553).

Окрім цього, Ви можете звернутись до свого керівника за роз’ясненнями та до органів Національної поліції.

Доброго дня!

Згідно з частиною 2 статті 122 Кримінального процесуального кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1339#n1339) залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1339#n1339) у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

А також відповідно до Узагальнення судової практики щодо вирішення питання процесуальних витрат у судових рішеннях (вироки, ухвали) до плану роботи судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області на IІ півріччя 2014 року (https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=4&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwid5ubuxKbWAhVEbxQKHXeGAq4QFgg_MAM&url=http%3A%2F%2Fzpa.court.gov.ua%2Fuserfiles%2Fdut_uz1602.rtf&usg=AFQjCNFZ31-716kREIUER02HJNgpdfRVlQ) згідно з кримінальним процесуальним законодавствам суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (ст.368 КПК). Якщо обвинувачується декілька осіб у вчиненні злочину, суд вирішує ці питання окремо щодо кожного з них.

Зокрема, відповідно до п.13 ч.1 ст.268 Кримінального процесуального кодексу України  ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Відповідно до ч.3 ст. 268 Кримінального процесуального кодексу України якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Тобто, питання на кого покласти процесуальні витрати та в яких розмірах залишаються на розсуд суду.

Доброго дня!

Відповідно до п.10 Постанови КМУ «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248994842) державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу», присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.

Щодо наступного запитання, то відповідно до ч.6 ст.39 ЗУ «Про державну службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/paran461#n461) черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до ч.7 ст.39 ЗУ «Про державну службу» за особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути достроково присвоєно черговий ранг. Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу.

            Доброго дня!

  Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

      Відповідно до ч.6 ст.15 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.
      Отже, повістка про призив для проходження строкової військової служби вручається особам у строки визначені в Указі Президента України про проведення призиву. Військовий комісаріат не має права вручати повістки про призив на строкову військову службу в інший термін. Однак, військовий комісаріат, має право вручити повістки громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві з метою виклику таких осіб до військового комісаріату для проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів.

Доброго дня!
Відповідно до п.5 ч.18 Правил реєстрації місця проживання (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF) для реєстрації місця проживання особа або її представник, разом з іншими необхідними документами, подає військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran680#n680) регулює питання взяття, зняття та виключення з військового обліку.
Ч.6 вказаної статті передбачає підстави виключення з військового обліку.
Тобто, якщо Ви перебуваєте на військовому обліку або підлягаєте взяттю на військовий облік, то при реєстрації місця проживання Ви повинні подати військовий квиток.
Якщо Ви не подасте необхідні документів, то відповідно до п.11 Правил реєстрації місця проживання орган реєстрації відмовить Вам у реєстрації місця проживання.

Доброго дня!

Чинним законодавством не передбачено надання відпусток за вислугою років.

Чинним законодавством передбачена можливість виходу на пенсію за вислугою років для педагогічних працівників.

Порядок призначення пенсії педагогічним працівникам регулюється ч. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/parao442#o442).

Вказана стаття передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:

з  1  квітня  2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
     з  1  квітня  2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
     з  1  квітня  2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
     з  1  квітня  2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
     з  1  квітня  2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29
років 6 місяців;

  з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Отже, відповідно до вказаного педагогічні працівники мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, після досягнення ними  55-ти років, а також за умови наявності відповідного спеціального стажу роботи, який залежить від періоду, в якому особа планує скористатись своїм правом на пенсію.

Доброго дня!

Відстрочка від призову на строкову військову службу регулюються ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271).

Відповідно до ч.8 ст. 17 вказаного Закону відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти.

Вказана стаття не передбачає надання відстрочки від проходження строкової військової служби з вказаної Вами причини.

Окрім цього, «Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF/print1493104501453553) також не передбачає надання відстрочки.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran471#n471)   стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч.6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. 

Відповідно до ч.5 вказаної статті - у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч.7 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Отже, якщо у боржника вистачає коштів та цінностей для задоволення вимог стягувача, то стягнення звертається на ці кошти та цінності. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Проте, якщо у боржника не вистачає коштів та цінностей, а сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то відбувається звернення стягнення на єдине житло боржника.

Додатково, раджу Вам ознайомитись з Додатком до ЗУ «Про виконавче провадження» Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran995#n995). Житло боржника не зазначено у вказаному переліку.