Онлайн консультації
Запитань: усього-2975, сьогодні-0; відповідей: усього-2975, сьогодні-0
|
Є відповідь Опубліковано |
|
Чекає на відповідь Опубліковано |
Доброго дня!
Відповідно до ст. 31 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran185#n185) власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Додатково зазначу, що відповідно до ст.33 Кодексу законів про працю України тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.
Однак, відповідно до ч.2 ст.33 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
Доброго дня!
Відповідно до статті 727 Цивільного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3540#n3540)
1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.
Тобто, вимагати розірвання договору дарувальник може лише у разі однієї з перелічених вище причин.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 719 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
При посвідченні даного правочину нотаріус встановлює дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.
А також, відповідно до частини 2 розділу 8 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Правил професійної етики нотаріусів України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1730-13/paran16#n16) Нотаріус зобов'язаний:
… надавати особі, яка до нього звернулася, пояснення, необхідні для правильного розуміння та оцінки вчинюваної ним нотаріальної дії;
інформувати свого клієнта про природу дій, що вчинятимуться, про можливі правові наслідки, а також про особливості, властиві вчинюваній нотаріальній дії, та про обсяг дій, проведення яких є необхідним …
Саме тому, для того щоб «подать в суд что при подписании договора дарения думал что подписывает пожизненное содержание и тому подобно» дарувальнику потрібні будуть вагомі докази та причини, адже при підписанні та нотаріальному посвідченні договору обом сторонам всі дії, права та обов’язки роз’яснюються.
Доброго дня!
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271) відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають: … двох і більше дітей.
Згідно частини 16 статті 17 даного Закону призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.
А також, відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Отже, Ви маєте право отримати відстрочку від призову, при цьому у Вас залишається обов’язок проходження медичного огляду. З приводу питання документів, які потрібні для підтвердження права на відстрочку раджу Вам звернутись до військового комісаріату.
Кажучи відверто, ніхто ніякої відповідальності реально нести не буде. Ви зможете звернутися в суд з заявою про визнання незаконною бездіяльність посадових осіб РВК, але досвід свідчить, що ніхто до дисциплінарної відповідальності притягнутий не буде. Нашим клієнтам ми вибудовували правову позицію де через відповідні обставини та положення закону який діяв раніше, потрібно їх вважати такими, що виключені з обліку.
Як це може бути порушенням, якщо невійськовозобов’язаний взагалі не зобов’язаний повинен мати військовий квиток?
Ви кажете 07-08-2017 21:15:48:
"Чи мають право у такої людини вимагати військовий квиток при оформленні на роботу, при реєстрації проживання тощо?
...
Отже, підсумовуючи вищенаведені норми законодавства, військовий квиток є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Якщо ж Ви виключені з військового обліку, то у Вас не можуть вимагати військовий квиток. Стосовно питання зберігання військового квитка громадянами, які зняті (виключені) з військового обліку, то законодавство не регламентує його."
Вибачте, але дебатів з приводу консультацій ми не проводимо!
Доброго дня!
Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України «Про відпустки» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran70#n70) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються:
час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;
Отже, в даному випадку відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягненню нею шестирічного віку НЕ буде враховуватись до стажу роботи.
И вот неделю назад прошёл один ураган Ирма(повезло, что рядом только), а на этой неделе прогнозируют ещё один более мощный, который зацепит город отдыха( Пунта Кана).
Сегодня мид Украины запостил у себе на сайте предупреждение об опасности отдыха в этом районе.
Как быть? Вернут ли деньги? Или перенесут просто поездку? Самолёт рейсовый, через Париж. Как себя вести с турагентом? На что есть право?
Доброго дня!
Відповідно до статті 20 Закону України «Про туризм» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80/parao349#o349) за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.
Отже, Ви повинні були б підписувати договір з турагентом або туроператором, в якому зазначаються всі істотні умови!
Також, відповідно до абзацу 12 статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:
невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;
невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;
невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.
Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії(http://www.uaa.org.ua/uploads2/2014/06/23/001.pdf):
а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи;
б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування тощо.
Отже, туроператор не буде нести відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору, у разі настання форс-мажорних обставин.
Тобто, в даному випадку Вам потрібно ще раз ознайомитися з договором та виходячи з цього звертатись до туроператора для вирішення даного питання.
Окрім цього, раджу Вам ознайомитись зі змістом статті 20 ЗУ «Про туризм», в якій передбачено можливості відмови від виконання договору на туристичне обслуговування, а також порядок розрахунків при такі відмові.
Будь ласка!
Доброго дня!
Відповідно до п.3 ст.6 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14) для створення об’єднання скликаються установчі збори.
Відповідно до п. 10 вказаної статті Закону рішення про створення об’єднання співвласників багато квартирного будинку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону співвласники багатоквартирного будинку – це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Окрім цього, відповідно до п.3 ст.4 вказаного Закону в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.
Тобто, в одному багатоквартирному будинку може бути створене виключно одне об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Для його створення необхідно провести ряд підготовчих дій, а також провести установчі збори. Для того, щоб прийняти рішення про створення ОСББ, необхідно, щоб за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Тому створити об’єднання співвласників декількох під’їздів неможна, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.
Доброго дня! Ми не надаємо безкоштовних он-лайн консультацій підприємствам, установам та організаціям.