Онлайн консультації
Запитань: усього-2975, сьогодні-0; відповідей: усього-2975, сьогодні-0
|
Є відповідь Опубліковано |
|
Чекає на відповідь Опубліковано |
Чи має право військовослужбовець лікуватись в комунальних закладах охорони здоров'я?
якщо таке лікування відбувалось під час відпустки, чи має бути продовжена відпустка на час лікування?
Дякую!
Доброго дня!
Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/paran181#n181) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
А також, відповідно до пункту 5 статті 10-1 вищезазначеного Закону військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.
Отже, військовослужбовець має право лікуватись в комунальних закладах охорони здоров'я тільки у разі, якщо за місцем проходження служби або за місцем проживання відсутній військово-медичний заклад. Відпустка буде Вам продовжена на кількість невикористаних днів основної або щорічної відпустки.
Дякую
Доброго дня!
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно з пунктом 3.4. глави 2 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/ed20120222/print1493104501453553) при посвідченні правочинів про перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду нотаріус роз'яснює сторонам зміст статті 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Також, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2049#n2049) до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти
Тобто, за даною нормою нотаріус одночасно мав посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки.
З даним питанням Ви маєте право звернутись до нотаріуса, який посвідчував Вам договір купівлі-продажу будинку.
Або ж звернутись до органу реєстрації речових прав на нерухоме майно задля отримання інформації.
Також, відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5688#n5688) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. В даному випадку, якщо продавець помер та в нього є спадкоємець (спадкоємці), то до них переходять всі права та обов’язки спадкодавця, одним з таких обов’язків є передача земельної ділянки у приватну власність Вам, як покупцеві.
Тобто,Ви можете звернутись до спадкоємця (спадкоємців), якщо вони є, для виконання всіх умов договору. У разі відмови добровільно виконувати даний обов’язок Ви можете звернутись з позовом до суду про зобов’язання виконати належним чином всі умови договору купівлі-продажу.
Добрий ранок!
Відповідно до статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15/page) у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я.
Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
А також, відповідно до статті 35 та статті 36 зазначеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
Також, ознайомтесь зі статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де вказані підстави для відмови у страховій виплаті.
Отже, якщо у разі дотримання вищезазначених умов Ви писали заяву до страхової компанії і Вам офіційно відмовили і дана відмова не регламентована нормативно-правовими актами, то в такому разі Ви маєте право подати позов до суду на страхову компанію.
Доброго дня!
Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до Роз’яснення Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (http://sumyjust.gov.ua/rozjasnennya/2878-derzhavna-reyestracya-rechovih-prav-na-neruhome-mayno-ta-yih-obtyazhen.html) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.
На момент укладення договору купівлі-продажу (2003 рік) діяв Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0157-02)
Відповідно до даного положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам …
Отже, на момент укладення договору право на нерухоме майно НЕ було зареєстровано відповідно до Закону, який діяв на той час.
В даній ситуації раджу Вам або ж звернутись до нотаріуса, який засвідчував договір купівлі продажу, для внесення даних щодо даної нерухомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Також, Ви можете звернутись з позовом до суду про зобов’язання покупця виконати належним чином всі умови договору купівлі-продажу.
Доброго дня!
Безумовно дії військового комісаріату є протиправними, зокрема складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 210 КУПАП є незаконним.
В даній ситуації Ви маєте право подати скаргу на постанову по справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/paran780#n780)Постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскарженоу вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/paran780#n780) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
А також Ви маєте правоподати скаргу на незаконні дії військового комісаріату.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Скарга на незаконні дії військового комісаріату подається в обласний військовий комісаріат або ж безпосередньо до Міністра оборони України.
В обох випадках Ви можете скористуватись нашими послугами для підготовки відповідних документів для подальших дій.
Доброго дня!
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran925#n925) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З Вашого питання зрозуміло, що у Вас є рішення селищної ради про передачу земельної ділянки Вам у власність, яке не скасовано.
Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page6) якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Також відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Раджу Вам звернутись з письмовою заявою до земельного відділу місцевої ради з заявою про виготовлення акту на право власності. В разі відмови, - вимагайте обгрунтовану письмову відповідь з посиланням на нормативно-правові акти.
Згідно частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже, у разі отримання письмової відмови Ви зможете звернутись до суду.
Доброго дня! Таке враження, що Ви звертаєтесь до екстрасенса, який використовуючи свої надзвичайні здібності сам з'ясує де і ким Ви працюєте. В поліції, в ЗСУ, в пеніцітарній службі, а може в Пожежній охороні? В любому випадку запитайте своє керівництво яким нормативним актом передбачено написання рапорту.
Доброго дня!
Підсудність визначається з урахуванням певним нюансів.
По-перше, це залежить від того в якому порядку вона буде розглядатись: в порядку цивільного чи господарського судочинства.
По-друге, якщо справа розглядається в порядку цивільного судочинства, чи немає підстав для застосування виключної підсудності та підсудності за вибором позивача.
Якщо це справа, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і немає підстав для застосування виключної підсудності та підсудності за вибором позивача, то застосовується правила загальної підсудності. А саме, відповідно до ч.2 ст.109 ЦПКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran697#n697) позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Доброго ранку!
Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran328#n328) військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.
Раджу Вам ознайомитись з затвердженим директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України «Методичні рекомендації з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України» (http://www.mil.gov.ua/diyalnist/kadrova-politika/naukovo-metodichne-zabezpechennya/metod-rekomend-poryadku-organizacziiatestuvannya28042017-11-30.html). В даному документі чітко розписано все про атестування та яким чином військовослужбовця можуть звільнити після проведення атестації.
Також хочу зазначити, що процес атестування військовослужбовців передбачає проведення комплексного та періодичного оцінювання військовослужбовців. За підсумками комплексного та періодичного оцінювань військовослужбовців можуть прийматись відповідні рішення, зокрема і звільнення з проходження військової служби.
Зверніться до командира з відповідною заявою, де наполягайте на поясненні відмови в продовженні контракту, посилаючись на нормативно-правові акти.
Чи правильно я Вас зрозумів, що можна скористатись при потребі Вашими послугами при вирішенні цьоьго питання усуді? Яка Вартість? Дякую
Доброго дня! Так, Ви можете скористуватися нашими послугами для підготовлення відповідного звернення до військоматів, районного і обласного. Ця послуга разом з консультацією коштує 600 грн. Представництво Вашіх інтересів в суді залежить від Вашої дислокації.