Онлайн консультації
Запитань: усього-2975, сьогодні-0; відповідей: усього-2975, сьогодні-0
|
Є відповідь Опубліковано |
|
Чекає на відповідь Опубліковано |
Доброго дня! Рекомендую ознайомитись з Наказом Міністра Оборони України "Про затвердження Порядку погодження кандидатур претендентів на посади керівників юридичних служб у Міністерстві оборони України" №686 від 14.12.2016 року http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0023-17
Доброго дня! Законом це не заборонено.
Доброго дня! Згідно ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, до страхового стажу зараховуються лише той період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Перелік осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, визначено статтею 11 Закону № 1058. Студенти в ньому не зазначені. При цьому у пункті 4 статті 24 Закону № 1058 вказано, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Види трудової діяльності, що зараховувалися до стажу роботи, у період до 1 січня 2004 року, визначено статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII . Згідно із пунктом «д» зазначеної статті до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Таким чином, при обчисленні пенсії страховий стаж за періоди після 1 січня 2004 року визначається згідно із Законом № 1058, а за періоди до 1 січня 2004 року — згідно із Законом № 1788. Джерело: http://www.kadrovik.ua
Доброго дня! Згідно ст.1 ЗУ "Про нотаріат" http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 "У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування." Згідно ст.37 даного закону У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування, серед іншого, посвідчують заповіти (крім секретних); Згідно ст.8 даного закону "Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого." У Вашу випадку особа, яка виконувала обов'язки нотаріуса показала документ особі, на користь якої не вчинялась нотаріальна дія, яле вона є спадкоємцем, як дочка померлої. Тому такі дії є законними.
Доброго дня! Так, наш офіс може підготувати для Вас відзив на позовну заяву. Для цього Вам необхідно відіслати нам фотокопії цивільної справи (позов і додатки). Термін виконання 2-3 робочих дні. Вартість залежить від складності роботи. Орієнтовно 800 - 1200 грн.
Скажіть будь ласка, чи має право керівник притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності на основі акту перевірки КРУ особу, яку в акті визнано винною. Особа тимчасово виконувала обов'язки керівника установи певний час, в цей період нею і ФОП було укладено угоду про надання в користування транспортного засобу. Підприємець не заплатив за весь час користування, в результаті утворився борг, що виявлений під час перевірки. Через 2 місяці після призупинення угоди з ФОП призначено нового керівника. Перед цим звертались в усній формі про погашення боргу. Після призначення керівника до посадових обов'язків особи, що тимчасово виконувала обов'язки не входили підготовка відповідних листа-претензії до підприємця чи позовної заяви. Під час передачі повноважень письмово про цю ситуацію не повідомлено. Термін позовної давності не закінчився. Чи можна на цих підставах оскаржувати наказ про притягнення до матеріальної відповідальності? Щиро дякую за допомогу.
Доброго дня! Згідно ст.136. КЗпПУ (Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником) "Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду." Згідно стаття 135--3 КЗППУ (Визначення розміру шкоди) "Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди." Таким чином, умовами притягнення працівника до матеріальної відповідальності є наявність одночасно наступних елементів: 1) пряма дійсна шкода, завдана підприємству (втрата, погіршення або зниження цінності майна, необхідність проведення затрат на відновлення, придбання майна тощо); 2) протиправна поведінка працівника (невиконання чи не належне виконання працівником своїх трудових обов’язків, які закріплені у трудовому договорі, посадовій інструкції тощо); 3) вина працівника у невиконанні чи не належному виконанні ним своїх трудових обов’язків (може бути як у формі умислу так і у формі необережності); 4) працівник може нести відповідальність лише за ту шкоду, яка завдана працівником саме невиконанням чи не належним виконанням своїх трудових обов’язків (існує прямий зв'язок між дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка завдана підприємству). Тобто, якщо Ви не згодні з рішенням керівника - звертайтесь до суду. У Вас э шанси виграти.
Доброго дня! Згідно ст. 100. Дисциплінарного статуту Збройних Сил України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/551-14/page2 - "Пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання." Порядок повернення військових звань, з яких відбулось пониження в порядку дисциплінарного стягнення, статутом не визначено. Згідно ст.106 ч.3 Статуту "Якщо накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення, крім попередження про неповну службову відповідність, після закінчення року не було знято і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв'язку із закінченням строку. Тобто, якщо Ви прослужили більше року з моменту накладення стягнення, в Вас воно повинно бути знято у беззаперечному порядку. Раджу звернутися з вказаним питання до військового комісара.
Доброго дня! Якщо Вашого батька влаштовує ситуація з квартирою, яка на даний час існує (не з нібито боргом, а безпосередньо з використанням квартири) звертатися самому йому до суду не раджу. У вказаній ситуації краще захищатись ніж нападати. Це все що можу сказати у форматі відкритої консультації.
Доброго дня! Згідно ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page2 (Стаття 14. Пільги військовослужбовцям та членам їх сімей) "Військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд: 1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом: б) у відпустку в межах України;" У військовій частині Вашому братові повинні видати проїздні документи.
Доброго дня! Основними нормативними документами, яким керуються при здійснення реєстрації місця проживання, є "Правила реєстрації місця проживання" (далі Правила) , затверджені Постановою КМУ № 207 від 2.03.16 року. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n163 та Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 . Згідно ст.11 Правил "11. Орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації;" Згідно ст.18 Правил "Для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: "документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до Житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); Стаття 379 ЦК України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 дає Поняття житла " Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них." Взагалі в українській мові термін "житло" означає приміщення, призначене для життя людей, або місце для перебування та проживання людей (Словник синонімів української мови: в 2-х т. - К.: Наук. думка, 2001. - Т. 1. - С. 496 - 497). В юридичній літературі житло розглядається з декількох точок зору. По-перше, як місце проживання особи та, по-друге, як об'єкт права власності. І незалежно від того, з якої точки зору воно розглядається, житло має ряд спільних ознак. Першою ознакою є призначення для проживання в ньому людини, що засвідчує приналежність житла до житлового фонду України. Так, відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР, житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України. При цьому не входять до житлового фонду нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР, житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). Зміст призначення житла визначається ст. 6 ЖК УРСР, відповідно до якого жилі будинки й жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.