Онлайн консультації
Запитань: усього-2975, сьогодні-0; відповідей: усього-2975, сьогодні-0
|
Є відповідь Опубліковано |
|
Чекає на відповідь Опубліковано |
Доброго ранку! Читаємо Кодекс законів про працю України, зокрема ст.53 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page3 "Стаття 53.Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів. Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Доброго дня! В своєму питанні Ви посилаєтесь на ст.32 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон), http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page4 причому посилаєтесь помилково. Ось текст цієї статті - "Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку." Вам виповнилось 45 років, а граничний вік перебування в запасі, згідно ст.28 Закону, є 60 років. Тобто, Ви не досягли граничного віку перебування в запасі і положення ст.32 Закону, за цією ознакою, до Вас застосоване бути не може.
Доброго дня! Звільнення з роботи під час перебування на лікарняному за любих умов є незаконним. Рекомендую протягом одного місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки на основі статей 232 та 235 Кодексу законів про працю (КЗпП), звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. У разі пропуску цього строку з поважних причин, суд може ці строки поновити (стаття 234 КЗпП). Якщо травму одержано на підприємстві - Ви можете звернутися зі скаргою про порушення трудового законодавства до відповідної територіальної державної інспекції праці. За Вашою скаргою буде проведено перевірку. В разі виявлення порушень законодавства про працю, щодо посадової особи-порушника, складається та передається на розгляд суду протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності. Підготовку вищевказаних звернень Ви можете замовити у нашому офісі, в т.ч. "на відстані".
Доброго дня! Мені нічого не відомо про такий нормативний акт. Жити можна де завгодно, але без переведення помешкання з нежитлового в житлове як мінімум в ньому не можна прописатись (зареєструватись).
Доброго дня! Я не знаю, що таке "утримання" у Вашому розумінні, однак, якщо працівнику виплачується заробітня платня, вона оподатковується незалежно від того чи прибуткова організація чи ні. Утримання із заробітної плати — це податки, які утримуються з суми доходу яка виплачується працівнику, проте їх перерахування до відповідних бюджетів покладено на плечі роботодавця. Таких податків із зарплати в нашій країні утримується два: • ЄСВ — сума, яку працівник зобов’язаний сплатити до відповідних фондів, розглянуті вище, з будь-якого одержуваного на підприємстві доходу. Розмір цього податку має два значення 3,6 % і 2 %. Перша ставка застосовується до всіх доходів, що виплачуються працівникові на підприємстві, крім лікарняних, а друга, відповідно, тільки до суми оплати лікарняного листа. • Податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) — податок, що стягується з доходів фізичних осіб та надходить у місцевий бюджет міста, селища, загалом, того місця де зареєстроване підприємство. Якщо говорити про зарплату, одержуваної громадянами України, то його ставка буде дорівнювати 15 %.
Доброго дня! Я не знайшов правової норми, яка б зобов'язувала військовослужбовця при звільненні здавати ношену форму.
Доброго дня! Пільги Учасників бойвих дій визначаються ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Згідно ст.12 жаного закону "Держава забезпечує учасникам бойових дій, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 цього Закону, та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно Закону такі пільги надаються: 19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; Також, КМУ принйято постанову від 23.11.16 № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Згідно даної постанови, 2) дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у вигляді: повної оплати за навчання для здобуття професійно-технічної та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому; першочергового переведення на навчання на місця державного (регіонального) замовлення у державних (комунальних) вищих навчальних закладах, що одержані за рахунок перерозподілу вищим навчальним закладом або відповідним державним замовником обсягів державного (регіонального) замовлення, студентів, зарахованих відповідно до умов та правил прийому згідно з угодами, укладеними між навчальним закладом та фізичною або юридичною особою; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в учнівських гуртожитках - для учнів професійно-технічних навчальних закладів, проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою у розмірі, визначеному вищим навчальним закладом в установленому законодавством порядку, - для студентів вищих навчальних закладів, курсантів невійськових вищих навчальних закладів; Таким чином, державою гарантовано безкоштовне навчання Вашої дитини. Для реалізації цього, рекомендую звернутися з заявою безспосереднього до декана ВНЗ.
Доброго дня! Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені в ст.141 ЗК України. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page6 Серед них є наступні: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; Для добровільної відмови Ви можете подати заяву і як громадянин іншої держави, приому надіславши її поштою. Закон не передбачає особистого прибуття для цього до відповідної ради. Крім того, рада може в судовому порядку вилучити землю і через несплату земельного податку.
Після звільнення з роботи у вз’язку з реорганізацією я стала на облік у районному центрі зайнятості. У зв’язку з виїздом за межі України на два місяці знялась із обліку. Після повернення із заграниці хотіла повторно зареєструватись у центрі зайнятості, але мені повідомили, що враховуючи наявність в мене земельної ділянки (0.16 га) для ведення підсобного господарства я не маю права на виплату допомоги по безробіттю.
Допоможіть буль ласка чи правомірні дії районного центру зайнятості.
Дякую!
Доброго дня! Нормативним актом, що регулює підстави та порядок обліку громадян в центрі зайнятості є "ПОРЯДОК реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" затверджений постановою КМУ № 198 від 20 березня 2013 р. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Вказаним Порядком передбачено підстави припинення обліку осіб, які шукають роботу. 37. Центр зайнятості припиняє реєстрацію: 1) з дня: початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів): - працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту); - укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг); - забезпечення роботою самостійно; - призначення виплати грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам; - призначення грошової допомоги на догляд за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду; - призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку; - зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “Про зайнятість населення”; поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили; вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера; призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням); досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років; подання заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або закінчення періоду, визначеного у медичному висновку; подання безробітним заяви про припинення реєстрації; подання довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновком про визнання особи нездатною до трудової діяльності; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України “Про зайнятість населення”; припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин; відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації); смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним; подання безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості; закінчення строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; 2) у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості: протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день); протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 15-й день); протягом 14 робочих днів з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (на 15-й день); протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (на 15-й день). Вказаний перелік є вичерпним і ним не передбачено такої підстави як наявність земельної ділянки для ведення підсобного господарства. Таким чином, відмова є незаконною. Рекомендую подати письмову заяву і в разі одержання письмової відмови - оскаржити її.
Чи маю я право використати такий запис у суді?
Чи настає відповідальність за запис розмови (не телефонної) без попередження про це сторони або сторін, з якою/якими я веду бесіду?
Дякую.
Доброго дня! По суті, Ваше питання полягає в тому, чи можуть аудіозаписи розмови, зробленої без дозволу суду та особи, розмову з якою Ви записували, бути використані як докази в цивільному судовому провадженні. Так, згідно ст.76 ЦПК України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 "Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків." Для того, щоб докази прийняв суд вони повинні бути належними, допустимими і достовірними. Згідно ст.77 ЦПК України "1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення." Згідно ст.78 ЦПК України "1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом." Ст.79 ЦПК - "Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи." Якщо Ваш запис буде містити інформацію щодо предмету доказування, - він буде належним доказом. Якщо Ви доведете суду, що на підставі запису можна встановити дійсні обставини справи - він може бути визнаний судом достовірним. Звертаю Вашу увагу, що відповідно ст.89 ЦПК "Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності." І головне, щоб запис був визнаний допустимим доказом, вірніше “доказом, отриманим за допомогою звукозапису”, він повинен бути одержаним в законному порядку. Якщо в кримінальному процесі склалася більш-менш стала практика, коли допустимим може бути визнано доказ у вигляді запису, який зроблено на підставі рішення суду, або випадково, без мети фіксування обставин конкретного злочину. Наприклад дорожня камера, камера відеоспостереження, випадковий запис, коли знімали одну подію (наприклад весілля), а на запис попала подія злочину. То в цивільному процесі це питання менше врегульовано. Але насправді записувати та знімати можна і необхідно без дозволу суду, особливо якщо від цього залежить людське життя, оскільки є таке поняття як необхідна оборона. І докази такі можуть прийматися судом, щоправда за його бажанням та після експертизи. Тобто суд може і просто “закрити очі” на ці докази. Тепер щодо відповідальності. Якщо Ви записали процес розмови, яка свідчить про порушення саме Ваших прав і при цьому Ви не збираєте комерційну інформацію чи інформацію "на замовлення", - відповідальності не буде.