Доброго дня! Згідно ст.17 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page2 13. Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку: педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; Однак вказане положення закону не позбавляє обов'язку прибувати на виклики до РВК і проходити медичну комісію, рівно як і не знімає з військового обліку. Неправомірну поведінку посадової особи РВК Ви можете оскаржити керівнику установи, керівнику вищестоящої установи, чи до суду.

Доброго дня! Наш сайт не надає безкоштовних консультацій підприємствам. Для цього на підприємстві існує посада юриста. Ви можете замовити платну консультацію.

Доброго дня! Зверніться письмово до Пенсійного фонду з проханням надати роз'яснення з посиланням на відповідні нормативні акти.

Доброго дня.

Відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran1941#n1941) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Отже, якщо мораторій не буде продовжено, вказані дії можна проводити за умови набрання чинності Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», але не раніше 1 січня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 вищезазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення може бути усним чи письмовим (частина 4 статті 5 ЗУ «Про звернення громадян).

У зверненні має бути зазначено:

прізвище, ім’я, по батькові особи, яка подає звернення;

місце проживання громадянин;

викладено суть порушеного питання зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина 7 статті 5 ЗУ).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (стаття 8 ЗУ).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина 1 статті 20).

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян (частина 1,2 статті 22).

Доброго дня.

Керівництво підприємств самостійно приймає рішення про скорочення штату або чисельності працівників. Законодавством не передбачено погодження цього рішення й не передбачена наявність будь-якого обґрунтування рішення про скорочення штату. У випадку судового спору щодо незаконності звільнення у зв’язку зі скороченням штату суд не має права досліджувати питання про доцільність прийняття такого рішення. Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни.

На підставі змін, які передбачаються в штатному розписі, визначаються конкретні працівники, які підлягають звільненню. Працівники, із якими укладений трудовий договір, теж можуть бути звільнені у зв’язку зі скороченням штату. При визначені працівників, які підлягають звільненню, підприємство враховує переважне право на залишення на роботі, яке надається працівникам із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. Законодавством не передбачені критерії й порядок визначення робітників із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. Як такі критерії можна використовувати наступні показники: освіта; підвищення кваліфікації; виконання норм виробітку; наявність заохочень за успіхи в роботі й відсутність дисциплінарних стягнень. Дослідження кваліфікації працівників може бути оформлене довідкою в довільній формі.

Відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran231#n231) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких не має інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

      А також відповідно до п.1 ст.42-1 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran231#n231) про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

      Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/875-12) відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації,   переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком   випадків,   коли   за   висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я   перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Відповідно до Постанови «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/v1145400-81) суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робочі, інженерно-технічні працівники, службовці та інші).

   Отже, керівники підприємств при скорочені чисельності чи штату можуть на свій розсуд звільняти працівників. Якщо стан здоров’я особи, яка має інвалідність не перешкоджає для здійснення нею своїх обов’язків, то вона може працювати на відповідній посаді. А також, суміщення посади допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеної (додаткової) роботи.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5691) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 3 статті 1235 ЦКУ заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до статті 1243 ЦКУ у разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

З Вашого питання не зовсім зрозуміло чи дійсно дана особа є сином заповідача. Чи є відповідні документи які б підтверджували батьківство?

Успадкувати дану квартиру повністю він немає права. Можливо він підпадає під частину 1 статті 1241 ЦКУ і в нього є право на обов’язкову частку у спадщині.

Наголошую, що спадщина буде відкриватись тільки у разі смерті останнього з подружжя.

Добрий ранок!

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF) сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Відповідно перші п’ять днів тимчасової непрацездатності виплачує роботодавець, а починаючи з шостого дня виплати здійснюються за рахунок Фонду соціального захисту України.

А також, згідно з пунктом 3 вищезазначеної Постанови середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Саме до заробітної плати і входить матеріальна допомога на оздоровлення (пункт 2.3.3 Наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04)).

Отже, при розрахунку розміру виплат по тимчасовій непрацездатності матеріальна допомога на оздоровлення враховується. Вона включається у розрахунок середньоденної заробітної плати.

Доброго дня! Дане питання регулюється законодавством Чеської Республіки, ми консультуємо тільки з питань законодавства України. З цим питанням Вам потрібно звертатись або у консульство Чеської Республіки або ж до візового центру Республіки Чехії. 

Доброго дня!

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:

члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;

особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 5 статті 10 вищезазначеного Закону договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору (крім осіб, зазначених в абзацах другому - четвертому частини першої цієї статті).

Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.

Отже, так, Ви маєте право заключити договір на добровільну сплату єдиного внеску, якщо НЕ перебуваєте у трудових відносинах з роботодавцями. Інші вимоги та порядок укладення договору зазначений у статті 10 вищевказаного Закону.