Доброго дня!

Статтею 19 ЗУ «Про відпустки» передбачено надання працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, у т. ч. одинокій матері, додаткової соціальної відпустки тривалістю 10 календарних днів (к. д). (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran23#n23). Право на додаткову соціальну відпустку одинока мати має до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 151 КЗпП передбачено загальний порядок зняття догани. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення (догани) працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Днем накладення цього дисциплінарного стягнення вважається день видання наказу (розпорядження) про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

(http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page5)

Догана може бути знята достроково, керівником яке наклав дисциплінарне стягнення, наказом, де мотивується його рішення.

Доброго дня!

Місце проживання ніяк не впливає на реалізацію права на приватизацію землі. В той же час, згідно ч.7 ст.118 ЗК України http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 «Підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.»

                Отже, відсутність Генерального плану населеного пункту є законною підставою відмови у наданні з/д в межах норм безплатної приватизації.

Доброго дня! Якщо Ваш хлопець оформить опіку над матірью - це ніяк не впливатиме на його подальше працевлаштування. Оформлення ж постійного стороннього догляду унеможливлює працевлаштування.

Доброго дня! Ваше питання не носить консультаційний характер і не підпадає під умовний формат нашого сайту, однак постараюсь коротко відповісти. Безумовно, новий КПК 2012 року, порівняно з його попередником, був певною мірою революційним, оскільки не тільки проголошував, але декларував реальні спроби зрівняти права обвинувачення і захисту в кримінальному провадженні.  На жаль, на мою особисту думку, ці декларації не були належним чином реалізовані. Вивчаючи кодекс в очікуванні його вступу в законну силу, я бачив рамки, в які законотворець ставить слідство і обвинувачення. Для прикладу, щоб довести слідчому судді необхідність одержання дозволу на проведення обшуку, чи то винесення ухвали про взяття особи під варту, стороні обвинувачення потрібно довести, саме довести, перелік фактів та ризиків, без яких суддя не має права, саме не має права, задовільнити подання прокурора. Але на практиці особисто я зіткнувся з фактом, коли незважаючи на вимоги даного кодексу, суддя районного суду на житомирщині, протягом 1 години, надав слідчому податкової міліції дозволи (окремі ухвали) на проведення обшуків на 78 підприємствах Києва та Київської області. Питання навіть не в тому коли слідчий з прокурором встигли довести судді, як то передбачено ст.234 КПК України, що : 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.   Питання в тому, коли суддя протягом години міг просто прочитати ці клопотання і їх задовільнити, нарукувавши і оголосивши ухвали. Як наслідок, податківці житомирщини, почали проводити обшук в багатоофісному приміщенні, (до речі суддя не вказав в ухвалі номер офісу) де працювали десятки підприємств. На 6 годин був заблокований вхід та вихід.... Хочете значит чим закінчилось? Власник офісного будинку, для того щоб не тероризували його орендаторів передав податківцям ... Далі потрібно?  Аналогічна ситуація із взяттям під варту. Для того, що суддя виніс ухвалу про взяття під варту підозрюваного, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, сторона обваинувачення повинна довести наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.  Що фактично відбувається в судовому засіданні. Прокурор зачитає судді, що існують вищевказані ризики, при цьому, як правило, за дуже рідким виключенням, ніяк їх не обгрунтовує. А суддя, майже завжди йде на поводу у прокурора. На щастя, Апеляційний суд на ці речі дивиться трохи критичніше. Що ж, закон звісно став краще, а от його виконавці потребують фігурально кажучи міцного пенделя під зад. І ще декілька слів про останні новації, так звані зміни до кучі процесуальних норм і фактично новий ЦПК. На мою думку, зміни до КПК покращують права особи на захист, в той же час ЦПК погіршує можливість малозабезпечених людей захистити свої права в суді. Чому? Почитайте статтю 135 ЦПК. Повторюю, все що тут написано, - моя суб'єктивна думка.

Доброго дня! Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» №548-14 від 10.03.1999 р., зокрема його розділом 6 «Збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців», регламентується порядок здійснення лікувально-профілактичних заходів серед військовослужбовців. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/548-14/page6

Зокрема, згідно пункту 246 даного Закону, «Основними   лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців».  

Порядок проходження лікування у шпиталях визначається відповідним наказом Командира військового шпиталю.

Доброго дня! На жаль, Ви не написали у вчиненні якого злочину підозрюється (обвинувачується) Ваш чоловік, оскільки від цього багато в чому залежить відповідь на Ваше питання. Що ж, спробуємо й так. Ваш чоловік, скоріш за все, перебуває в СІЗО в порядку обраного запобіжного заходу "Тримання під вартою". Відповідно ч.ч.3-4 ст.183 КПК України http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page7  "Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті". Відповідно вказаної частини 4 даної статті "Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.  Тобто, скоріш за все, Ваш чоловік підозрюється (обвинувачується) саме у вчиненні подібних злочинів. Однак це не свідить про те, що стосовно нього не може бути обрана застава. При обов'язковому визначенні застави при обранні запобіжного заходу "взяття під варту", закон наділяє судью  правом не обирати його у вказаній категорії справ.  Може порекомендувати, в разі наступного продовження строків запобіжного заходу подати суд'ї мотивоване клопотання про зміну запобіжного заходу на менш тяжкий. Для одержання більш змістовної консультації потрібні деталі кримінального провадження. На все добре!

Доброго дня!

Правомірність дій адміністрації підприємства, на яке Ви влаштовуєтесь, залежить від роботи яку Ви збираєтесь виконувати.

Згідно зі ст. 25 Кодексу законів про працю України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran154#n154 під час укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості, подання яких не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 24 зазначеного Кодексу, під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством,- також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) та довідку про стан здоров’я.

               Наказом Міністерства охорони здоров’я та Державного комітету по нагляду за охороною праці № 18/554 від25.01.1995 р. затверджено «Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі»  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0018-95 В ньому визначено види  робіт, перед допуском до яких проходження медичного огляду є обов’язковим.

               Основним нормативним актом, що регулює порядок проведення медичних оглядів, є «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я № 246 від 21.05.2007 р. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07.   Однак, цей перелік не є вичерпним.

               Таким чином, якщо Ви влаштовуєтесь на роботу, щодо якої обов’язковість попереднього медичного огляду не передбачена нормативними актами, то вимога пройти медичний огляд є неправомірною. Вимога керівництва цивільного підприємства про проходження ВЛК є як мінімум дивною. Якщо Ви є військовозобов'язаним, направити Вас для проходження ВЛК може військовий комісар. Можливо це і є саме його вимога? 

Доброго дня! Тут я з Вами не згоден. Посада "Завідувач амбулаторією", на моє глибоке переконання, відноситься до розділу II. Керівники структурних підрозділів  Переліку лікарських посад, а в Умовах оплати праці до п.2.2.1. (пункт в таблиці № 7) "Начальники відділів, інших підрозділів (не визначених у цьому розділі)". На все добре!

Доброго дня!

Відповідно до ст.6 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 , кожен громадянин має право на охорону здоров’я, в т.ч. на кваліфіковану медичну допомогу, а також, оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я.

Статтею 11 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/paran181#n181 гарантується надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Виходячи із вказаних правових норм, Ви маєте право на одержання кваліфікованої медичної допомоги і на оскарження відмови в її наданні чи то неналежного лікування, що виразилось у виписці з лікарського закладу без вжиття всіх можливих медичних заходів для Вашого одужання.

Однак, для такого оскарження Вам необхідно документальне підтвердження Ваших підозр щодо неналежного лікування.

Самим ефективним засобом для цього буде проходження ВЛК, - військово-лікарської комісії.

Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page2 , розділ 6, підрозділ 6.1. пункт Б «Направлення на медичний огляд військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами».

Виходячи з викладеного, рекомендую звернутися до командира Вашої частини усно, або з письмовим рапортом, про направлення Вас для проходження ВЛК у зв’язку з незадовільним станом здоров’я.

Крім того, Ви маєте право пройти обстеження в незалежного (цивільного) лікаря, висновок якого надати комісії під час проходження ВЛК. Перед ВЛК крім питання про стан власного здоров’я раджу поставити питання щодо неналежного лікування Вас у шпиталі.

В разі, якщо ВЛК підтвердить факт Вашої виписки без належного лікування, Ви можете оскаржити дії посадових осіб шпиталю до Міністерства Оборони України, Міністерства охорони здоров’я України.

Якщо результати розгляду Вашої скарги будуть для Вас незадовільними – можете звернутися до суду.

В межах даної консультації, без наявного висновку ВЛК, про законність дій керівництва військового шпиталю зробити висновок неможливо.

Доброго дня! Якщо Ви не були поручителем і не вступаєте в спадщину, то в кредитора відсутні будь-які підстави перевести кредитні зобов'язання Вашого батька на Вас. Якщо хтось планує вступати у спадщину, необхідно негайно повідомити банк про смерть позичальника і надати копію свідоцтва про смерть. Банк припиняє нарахування відсотків за кредитом з дня смерті позичальника. Сума заборгованості по кредиту фіксується на півроку до прийняття спадщини родичами. Після прийняття спадщини кредит погашають спадкоємці: однією сумою або періодичними платежами, підписавши додаткову угоду з банком. Заборгованість за кредитом погашається спадкоємцями пропорційно і в межах вартості отриманого майна. Якщо спадкоємці відмовляються сплачувати кредит добровільно, банк має право звернутися до суду для стягнення майна, отриманого в спадщину. У Вашому випадку пропоную просто надіслати банку повідомлення та копію свідоцтва про смерть.