Добрий день.

Відповідно до пункту б частини 2 статті 22 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page) до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 34 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page)   встановлено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Тобто громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства мають право орендувати земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби. Це право громадян може бути реалізоване за рахунок земель, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page) зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування.

Тобто, якщо земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель, земель для товарного сільськогосподарського виробництва та не є паєм, то змінити цільове призначення в межах однієї категорії землі цілком можливо.

Процедуру зміни цільового призначення земель державної та комунальної власності можна поділити на такі етапи:

1. Надання дозволу на розробку Проекту землеустрою уповноваженим органом. Зміна цільового призначення провадиться органами, які затверджують проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність або у користування, передбачені у ст. 122 Земельного Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4);

2. Розробка Проекту землеустрою та його погодження в порядку, передбаченому у ст. 186-1 Земельного Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page8);

3. Державна експертиза Проекту землеустрою у випадках, передбачених у ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1808-15);

4. Внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру;

5. Затвердження Проекту землеустрою та зміна цільового призначення земельної ділянки. Проводиться органами, передбаченими у , передбачені у ст. 122 Земельного Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4);

6. Внесення змін до договору оренди (у разі необхідності якщо відбувається зміна цільового призначення орендованої ділянки) та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доброго дня!

Відповідно до статті 33 Конституції України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80) кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадянам України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі
запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Отже, у разі якщо щодо Вас не встановленні обмеження, зазначені у статті 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадянам України», Ви маєте право на виїзд з України, в тому числі і в Росію.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-%D0%BF/page) у разі повернення автомобіля структурному підрозділу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції він підлягає зняттю з обліку в підрозділі МВС за місцем його реєстрації   на   підставі   довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

     Повернутий   структурному   підрозділу   соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції автомобіль підлягає огляду в установленому порядку для визначення його придатності для подальшої експлуатації, ступеня зносу та розрахункової вартості.

     Автомобілі, придатні для подальшої експлуатації, за рішенням структурного   підрозділу   соціального   захисту   населення або управління виконавчої дирекції пропонуються у порядку черговості та без зняття з обліку інвалідам, у тому числі інвалідам унаслідок трудового   каліцтва (за письмовою згодою інваліда, законного представника   недієздатного   інваліда,   дитини-інваліда),   для використання до отримання нового автомобіля, забезпечення яким здійснюється після закінчення десятирічного строку користування автомобілем,   придатним   для   подальшої   експлуатації.   Строк користування автомобілем, придатним для подальшої експлуатації, визначається починаючи з дати отримання автомобіля попереднім користувачем з урахуванням строку експлуатації.

Отже, автомобілі, які придатні для подальшої експлуатації пропонуються у порядку черговості інвалідам та без зняття з обліку інвалідам. Тобто, якщо інвалід перебуває на обліку інвалідів для забезпечення автомобілем, він має права у порядку черговості взяти зазначений автомобіль для використання до отримання нового автомобіля.

Доброго дня.

Для початку потрібно знати, що згідно з державними стандартами України, покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів, а розмір допустимих ушкоджень на дорогах до 100 тис. кв. м. дорожнього покриття може варіювати ( в залежності від типу доріг та сезону) від 0,3 кв. до 5,0 кв. м., для проїздів від 3,0 кв. м. до 7,0 кв. м., а термін ліквідації ушкоджень площі покриття прохідної частини триває від однієї до десяти діб.

При встановленні відповідальної організації,слід мати на увазі, що за законодавством України автомобільні дороги поділяються на чотири види. А саме: автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, відомчі автомобільні дороги та автомобільні дороги на приватних територіях.

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Укравтодор. Він є балансоутримувачем та замовником робіт.

Відповідно ст.16 до Закону України « Про автомобільні дороги»(http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2862-15) вулиці і дороги міст та інших населених пунктів є комунальною власністю та знаходиться у віданні органів місцевого самоврядування, які здійснюють своє управління дорогами через свої комунальні підприємства. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про автомобільні дороги» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2862-15) управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Отже, якщо вас виникли сумніви, щодо якості робіт доріг, то звертатись необхідно до відповідної міської, районної у місті, сільської чи селищної ради і до територіального підрозділу/філії комунального підприємства органу місцевого самоврядування.

А також, відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2862-15) органи місцевого     самоврядування,      що     управляють функціонуванням   та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:

     1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів

відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху

транспортних засобів і пішоходів;

     2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції,

ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених

пунктів;

У разі невиконання покладених на балансоутримувача обов’язків, ви можете звернутися зі скаргою до органів місцевого самоврядування, а саме відповідного департаменту чи відділу. У скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. До скарги необхідно долучити копію звернення до балансоутримувача та фотознімки пошкодженої ділянки та місцевості.

Відповідно до Постанови «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF) власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи,

дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані:вирішувати питання   забезпечення   експлуатації   дорожніх об'єктів у   надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами   організації   дорожнього  руху   і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху;

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.4 глави 4 Наказу Міністерства внутрішніх справ України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11) у разі втрати (викрадення) свідоцтва про реєстрацію ТЗ  (технічного паспорта) посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ, зразки яких наведено в
додатках 1, 2. Такі заяви можуть прийматись від осіб, уповноважених у встановленому порядку отримувати нові свідоцтва про реєстрацію ТЗ, за винятком випадків, коли в Центрі наявна  інформація про анулювання таких повноважень.

А також відповідно до пункту 4.4.1 глави 4 даного Наказу Власнику   ТЗ (уповноваженій особі) видається нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ згідно   з   пунктом   18   Порядку ( 1388-98-п ).

Відповідно до частини 1 статті 245 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1345#n1345) форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Відповідно до частини 1 статті 247 ЦК України строк дії довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Отже, Ви маєте право на отримання дублікату технічного паспорту за довіреністю. Період, протягом якого діє довіреність та повноваження представника зазначається у довіреності.

Доброго дня!

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/paran429#n429) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 закону України «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/parao513#o513) до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних   навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Враховуючи, що Закон не має зворотної дії у часі. Навчання у ВНЗ і аспірантура буде зараховуватись Вам до страхового стажу!

Доброго дня! Медичної довідки буде явно недостатньо. Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу 1 Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Отже, тільки висновок ВЛК може бути підставою для звільнення від військової служби за станом здоров'я.  Якщо воєнний комісаріат направить Вашому синові повістку про необхідність явки для проходження медичного огляду, він не має права ухилятись від прибуття.

Доброго дня!

Основним документом, який на сьогодні регламентує порядок організації роботи за вахтовим методом, є спільна постанова Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях, Секретаріату ВЦРПС і Міністерства охорони здоров’я СРСР «Про затвердження Основних положень про вахтовий метод організації робіт» від 31 грудня 1987 р. № 794/33-82 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0794400-87). Можливість її застосування на території України врегульована постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1545-12).

Відповідно до розділу 3 Постанови №794/33-82 особи, які працюють за вахтовим методом, на період роботи проживають у спеціальних приміщеннях, призначених для забезпечення життєдіяльності робітників.

Відповідно до п.3.4 розділу 3 приміщення для проживання робітників, які працюють за вахтовим методом, вводяться в експлуатацію у передбаченому чинним законодавством порядку.

Більше того, відповідно до вказаної Постанови, місця для проживання і організовуються у місці де проводяться відповідні роботи, тобто це і має бути біля підприємства чи на території підприємства.

Житлових приміщень і квартир робітниках, які працюють за вахтовим методом ніхто не зобов’язаний надавати!

Оскільки Вам надали спеціально обладнану кімнату відпочинку для тимчасового проживання при виконанні роботи за вахтовим методом, то Ваші права жодним чином не порушуються і не обмежуються, тому у Вас не виникає права на отримання будь-яких компенсацій.

Доброго дня!

Форма довідки про обставини травми закріплена в Додатку 5 до Положення про військово-лікарняну експертизу в Збройних Силах України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1493126871845532).

Відповідно до зазначеного Додатка, Довідка про обставини травми, видається не лікарем, а командиром (начальником) військової частини, з відповідним підписом командира (начальника) військової частини та печаткою військової частини. Це обумовлюється тим, що у такій довідці в загальному зазначається вид, характер та локалізація ушкодження, головну роль відіграє саме обставини при яких було отримано травму.

Доброго ранку! Ваше питання не конкретне.